Неділя, 19.05.2024, 00:09Вітаю Вас Гість | RSS
Федорівська філія КЗ "Первозванівське НВО"
Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Легенда про заснування села


Легенда про заснування села

Давно це було. Коли по просторах безлюдних диких степів пливли хвилі сріблястої ковили, на безмежних просторах водилось багато всякої дичини. А людьми край був незаселений. Хіба що раз чи два на рік прокотиться валка чумаків, що мандрували в Крим по сіль, та інколи проносились хмарою орди татарські.

         Їхала степом якось ватага хоробрих воїнів-козаків. Мабуть, їхали здалеку і довго. Були дуже втомлені, що ледве могли пересуватись. Палючий вітер гнав на безмежні простори клуби перекотиполя.

         Аж ось перед очима з’явилась чарівна картина: неглибока улоговина, тече спокійна тиха річка, а обабіч берегів густі гаї з верболозу, переліски, що обіцяють прохолод і відпочинок. Напились прохолодної джерельної води та й поснули втомлені. А вранці як прокинулись, один з них, мабуть, старший, що звався Федором і був умілим ковалем, звернувся до своїх товаришів: « А що,браття-козаченьки, чи не залишитись нам тут,у цьому чарівному місці? Тут землі неміряні, гаї, ліси незаймані, річка рибою годуватиме, а степ і ліс – дичиною. Є з чого хатину спорудити і господарство облаштувати.»

І згодились козаки. І взялись до роботи. А через деякий час уже стояла на березі річки велика кузня, палало в горнилі яскраве полум’я. Звідусіль їхали до нього люди. Було, спитають як дорожнього зустрінуть:»Куди шлях, козаче?»

-Та до коваля Федора! – часто було чути у відповідь. А коли

І його син, також Федір, то вже говорив: «Їдемо до Федорів.» Так згодом і стали називати Федорівка.

Росло село, люди землю обробляли, худобу пасли, ліс рубали, хати будували. Уміли добре працювати та від ворога боротися.

А вечорами збиралися разом, пісень співали, оповідки різні розказували, чоловіки часто влаштовували кулачні поєдинки.

Особливо захоплююче було видовище, коли у бій вступили хлопці з обидвох боків річки. І перемогу отримували частіше бійці з лівого берега. Тому лівий хутір стали називати Драчове, а правий Сирітське (тобто кривдити, побити). І донині в народі за вулицями на лівому берегу збереглась назва «Драчовка».


Історія виникнення села Федорівки (читати далі)


Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Травень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Архів записів